Geopolitics

На тлі загострення геополітичної напруги ціни на нафту та золото помітно зросли. Ф’ючерси на американську нафту додали 0.89% — до $83.94 за барель, Brent піднялася на 0.78% — до $89.60 за барель, що стало максимумами з 31 липня. Спотове золото подорожчало на 0.46% — до $4,387.03 за унцію. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні торги були змішаними: індекс MSCI Asia-Pacific (без Японії) зріс на 0.5%, Nikkei не змінився, а японські держоблігації опинилися під тиском через очікування раннього підвищення ставки — дохідність 5-річних піднялася до рекордних 2.1%, 2-річних — до максимуму за 31 рік.

Іран заявив, що Ормузька протока залишатиметься закритою, що посилило побоювання щодо перебоїв із постачанням, а Brent відскочила вище $88 за барель. Американські акції розгубили ранній приріст: S&P 500 знизився на 0.3%, а Nasdaq 100 — на 0.4%. Зростання нафти підштовхнуло інфляційні очікування, і ринок знову оцінює ймовірність підвищення ставки ФРС майже у 50%. Економісти очікують, що CPI США у липні додасть 0.1% м/м після падіння на 0.4% місяцем раніше, тоді як індекс планів найму в малому бізнесі піднявся до максимуму з жовтня 2022 року.

У п’ятницю ціни на нафту на світових ринках підскочили приблизно на 5% і закрилися на рівні $82.13 за барель після того, як послабилися очікування щодо «угоди по Ормузу». На цьому тлі три основні фондові індекси США завершили сесію зі зниженням: Nasdaq втратив 0.32%, Dow Jones — 0.13%, S&P 500 — 0.06%, хоча раніше цього тижня індекс встановлював рекорд закриття. Акції Intel знизилися після заяви компанії про плани залучити $15 billion через розміщення акцій. Водночас енергетичний сектор виглядав сильніше: помітно зросли, зокрема, APA та Marathon Petroleum.

Індекс Dow Jones Industrial Average за день додав 1007 пунктів, S&P 500 піднявся на 142 пункти до 7,731, а Nasdaq Composite зріс на 2.6%. Ринок підтримали звіти Caterpillar (CAT) і Palantir (PLTR), які перевищили очікування. Додатковим чинником стала інформація CNBC: американський посадовець Bessent заявив, що прогрес щодо іранської ядерної угоди може відкрити Ормузьку протоку протягом 24–48 годин, що підвищило глобальний апетит до ризику. Від початку року всі три основні індекси зросли на 13%–14%.

Після початку війни з Іраном Diamondback Energy прискорила завершення раніше пробурених, але не добутих свердловин, що підняло видобуток приблизно на 4% з початку року. У II кварталі видобуток нафти зріс до 525,000 b/d, а сукупний видобуток уперше в історії компанії перевищив 1.02 million boe/d. Компанія зберегла план капітальних витрат на рівні $3.9 billion цього року й не нарощує його для швидкого зростання. У матеріалі зазначається, що навіть за умови повного негайного відкриття Ормузької протоки на відновлення світових запасів нафти до довоєнних рівнів знадобиться 18 місяців за умови щомісячного чистого поповнення на 2.1 million b/d.

4 серпня іноземні інституційні інвестори (FII) здійснили чисті покупки на індійському фондовому ринку на Rs 2,446.47 crore, тоді як внутрішні інституційні інвестори (DII) стали чистими продавцями на Rs 936.14 crore. Того ж дня індекси Nifty 50 і Sensex знизилися на 0.57% та 0.58% відповідно. Водночас Brent подорожчала на 2.5% — до близько $85 за барель — на тлі невизначеності щодо конфлікту США та Ірану. Депозити FCNR-B між 5 червня та 30 липня зросли на $28 billion, що відображає результативність схеми Резервного банку Індії із залучення валютних надходжень.

Російська логістична та судноплавна група FESCO заявила, що призупинила прийом нових замовлень на перевезення через Чорне море після атаки українського дрона на одне з її суден. За даними компанії, вантажне судно Yanina, яке перевозило, зокрема, заморожені продукти та будматеріали, було пошкоджене українськими морськими дронами та затонуло в Чорному морі вночі з п’ятниці на суботу. На тлі ескалації взаємних атак по суднах у регіоні зростають ризики для безпеки судноплавства та порушуються ланцюги постачання. Україна повідомила, що в липні зафіксувала 35 атак на судна в портах і 22 — на судна в морі, а також 67 ударів по портовій інфраструктурі.

Війни в Ірані та Україні спричинили удари по російських НПЗ і перебої з експортом через Ормузьку протоку та Чорне море, а глобальний дефіцит переробки оцінюється в 6.5 million barrels a day. У регіоні Близького Сходу понад 1.2 million barrels per day потужностей нафтопереробки виведено з ладу через фізичні руйнування. Саудівська Аравія переорієнтувалася на вивезення 5 million barrels a day через Суецький канал і нафтопровід SUMED. У Бразилії Petrobras наростила видобуток на 14% р/р і завантажила НПЗ на повну, однак ці збої все одно підсилюють тиск на міжнародні ціни на нафту.

Brussels Airlines повідомила про скоригований збиток за основним операційним показником у €70 млн за перше півріччя 2026 року, що на 50% гірше, ніж торік. Компанія пояснила результат стрибком витрат на пальне на €64 млн через волатильність цін на нафту, пов’язану з війною США–Іран, а також впливом спалаху Еболи у Східній Африці та сторонніх страйків. Попри зростання пасажиропотоку й кількості рейсів на 8.1% і 5.5% та збільшення виручки на 9.5%, цього не вистачило, щоб компенсувати тиск витрат. За даними Reuters, ці події посилили ризики для прибутковості перевізника та тиснуть на настрої навколо акцій авіакомпаній.

Німецька Lufthansa знизила прогноз скоригованого операційного прибутку (EBIT) на 2026 рік до €1.7–€2.2 млрд через різку волатильність цін на авіаційний гас, пов’язану з війною США—Іран. Раніше компанія очікувала, що показник буде суттєво вищим за торішні €1.96 млрд. Скоригований EBIT у другому кварталі становив €383 млн, що на 56% менше, ніж €870 млн роком раніше. Перевізник підтвердив, що річний план місткості загалом не змінюється, хоча в Q2 вона знизилася приблизно на 3% частково через дні страйків у квітні.